Литературная феерия Александра Подкопая

Мои произведения

Главная » Мои произведения » Стихотворения
Про нашу мову
Віками ворог  нашу мову убивав,
На каторгах, у тюрмах виживала.
Франка, Шевченка геній закликав,
Щоб мова ожила і пута розірвала!

Ти – золото ланів і небо волошкове,
Ти – врожаї і працею освячені поля,
Ти – хліб, ріка, ліси, життя казкове,
Ти – козаків держава, воля і земля!

З Тобою  ми боролись у неволі,
З Тобою із колін ми піднялись,
Вставали ми, знедолені і голі,
І мчали думи про свободу ввись.

З ярма звільнилася країна,
Набатом загули церковні дзвони.
- Возрадуйтесь! – воскресла Україна.
І мові вже не ставлять перепони.

Яскраво світить сонце в Україні,
Козацький воскресає дужий рід.
І Байда в думах і легендах лине,
І будить нас Шевченків "Заповіт".


Категория: Стихотворения | Добавил: apodkopay (30.10.2013)
Просмотров: 404 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Приветствую Вас Гость