Литературная феерия Александра Подкопая

Мои произведения

Главная » Мои произведения » Стихотворения
Мерефа
Колись у давнину далеку
На річці Мож народ осів,
Щоб на кордоні лісу й степу
Край захистить від ворогів.

Тікали люди від Дніпра
В козацтва вільного загони.
Шукали слави та добра,
В степах тримаючи кордони.

Прадавній ліс розкорчували,
З дубів фортецю возвели,
Гармати в складчину придбали -
Щоб  начувались вороги! 

Сірко, славетний отаман,
Ходив з Мерефи у походи.
Громив в степах не раз татар
І царські шматував клейноди.

В Мерефі сам Сковорода
Не раз бував з веління долі.
В житті залишить слобода
Красивих спогадів доволі.

Роки минали за роками.
Млини на дамбах завели.
Громада збудувала храми,
Й сім винокурень - аж гули!

Селітру в місті добували,
Відмінну - сотнями пудів
І в Шостці порох виробляли,
Щоб відганяти ворогів.

Не раз відважні вояки
Мого козацького народу
В боях Вітчизні зберегли
В віках оспівану свободу.

І нині в місті проживають
Нащадки слави козаків.
Країну працею будують,
Як кошовий колись велів!


Категория: Стихотворения | Добавил: apodkopay (17.05.2013)
Просмотров: 842 | Теги: мерефа | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Приветствую Вас Гость