Старі діди навчали дітлахів
Як треба коней доглядати.
Бо кажуть в битвах козаків
Життя їм треба довіряти.
У річці коней напували
Під ранок, доки ще роса.
Щоб м'язи сили набирали
У гущі трав дзвенить коса.
Гей, хлопці пригостіть коня!
Окраєць хліба, крихту солі.
Його не подолає вже броня,
Він не залишить вас у полі.
Літа спливли водою в небуття.
В нічне не виганяють табуни.
А серце крає туги відчуття!
Степами не блукають скакуни.
І знов приходить уві сні:
Я мчу в козацькому загоні
Тривожно й солодко мені…
І скачуть коні, коні, коні!
|