Литературная феерия Александра Подкопая

Мои произведения

Главная » Мои произведения » Стихотворения
Дівча
Зустрів на стежці до криниці
Дівча - з коромислом ішло.
Відро холодної водиці
До хати у село несло.

Босоніж, з чорною косою,
Осиний стан, легка хода,
Маленька цятка над бровою,
Лице – немов свята вода.

На голові – вінок бузковий,
Спідниця – маки майорять,
Прекрасна, як той сон казковий,
Рум'яна на щоках горять.

Заплющив очі… схаменувся.
Згадав – мені під шістдесят…
Чого це я роздухарився?
Вітаю! – Ти старієш, брат!

Я постарів? Скажу відверто:
По тілу розійшлось тепло…
І зрозумів я – жити варто,
Хоч скільки б років не було!

Категория: Стихотворения | Добавил: apodkopay (24.02.2014)
Просмотров: 399 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Приветствую Вас Гость